банківський

I б`анківський

-а, -е.

Прикм. до банк I 1). Банківські рахунки.

••

Ба́нківська гара́нтія — поручительство банка-гаранта за виконання грошових зобов'язань свого клієнта.

Ба́нківська гру́па — група інвестиційних дилерів, які беруть на себе індивідуальну фінансову відповідальність у процесі передплати на цінні папери нових випусків.

Ба́нківська комі́сія — комісійні відрахування банку за виконання банківських операцій.

Ба́нківська лікві́дність — здатність банку погасити вчасно зобов'язання.

Ба́нківська па́ніка — масове витребування депозитів вкладниками внаслідок втрати довіри до банків.

Ба́нківська пла́стикова ка́ртка — документ, який видається клієнту банком і використовується для ідентифікації за безготівкової покупки товарів в магазинах або одержанні готівки.

Ба́нківська платі́жна ка́ртка — пластиковий ідентифікаційний засіб, за допомогою якого отримувачу банківської платіжної картки надається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Ба́нківська прові́зія — вид комісійної винагороди, що її одержують банки за участь в розміщенні державних позик.

Ба́нківська систе́ма — сукупність різних видів національних банків, банківських інститутів та кредитних установ.

Ба́нківська ста́вка — величина позичкового процента банку, який йому виплачується за користування кредитними ресурсами.

Ба́нківська таємни́ця — особливий інститут цивільного права, який захищає комерційну таємницю банків, їх клієнтів – юридичних осіб та особисту таємницю вкладників.

Ба́нківська тра́тта — перекладний вексель, де векселедавцем та платником виступає один і той же банк.

Ба́нківська хо́лдинг-компа́нія — акціонерне товариство, яке володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних банків та інших фінансово-кредитних організацій.

Ба́нківське переве́дення — а) одна з форм розрахунків; здійснюється за допомогою платіжних доручень; б) доручення однієї особи банку перевести певну суму на користь іншої особи.

Ба́нківське пра́во — міжгалузевий комплекс правових норм, які регулюють суспільні відносини, що виникають внаслідок діяльності банків.

Ба́нківський ве́ксель — однобічне, нічим не обумовлене зобов'язання банку, який випустив цей вексель, про сплату зазначеній в ньому особі, її наказу або правонаступнику певної грошової суми у встановлений термін.

Ба́нківський капіта́л — частина суспільного капіталу, що зайнята у сфері кредиту.

Ба́нківський консо́рціум (синдикат) — група банків, тимчасово організована одним з них – главою консорціуму – з метою спільного проведення великих кредитних операцій.

Ба́нківський креди́т — кредитування у формі обліку векселів та видача банком кредитів під різні види забезпечення; надається відповідно до умов кредитної угоди.

Ба́нківський на́гляд — а) контроль за банківською діяльністю з боку центральних банків; б) контроль відповідної кредитної організації за витрачанням банківського кредиту дебітором.

Ба́нківський проце́нт — а) плата, що її стягує банк за користування грошовою позичкою (кредитний процент); б) плата, що її стягує банк за збереження вкладів, надання позики (депозитний процент).

Ба́нківський сертифіка́т — пред'явницький або іменний цінний папір, який засвідчує суму внеску, що його внесено до банку, та права вкладника.

Ба́нківський хо́лдинг — кредитна організація (основна), яка має можливість визначати рішення, що приймаються однією чи декількома (дочірніми) кредитними організаціями.

Ба́нківський чек — чек, що його використовують для виконання комерційних платежів.

Ба́нківські депози́ти — вклади, кошти, що їх вносять у банки у вигляді вкладів.

Ба́нківські докуме́нти — документи, які містять необхідну і достатню інформацію для виконання банківських операцій.

Ба́нківські інвести́ції — вкладення коштів банків у цінні папери.

Ба́нківські мета́ли — золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб у зливках і порошках, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Ба́нківські монопо́лії — найбільші банки та їх об'єднання (синдикати, картелі ті ін.), які панують у проведенні банківських операцій і на цій підставі одержувати монпольно високі прибутки.

Ба́нківські опера́ції — операції, що їх проводять банки із залучення та розміщення коштів, цінних паперів, зі здійснення розрахунків та ін.

Ба́нківські пра́вила — правові норми, які не відносяться до законодавчих і регулюють діяльність кредитних організацій.

Ба́нківські резе́рви — кошти комерційних банків, які вони зобов'язані зберігати у центральному банку для забезпечення своїх операцій.

Ба́нківські реквізи́ти — номер банківського рахунку, назва установи банку, її код.

Ба́нківські ресу́рси — різновид, складова частина фінансових ресурсів, яка включає власні та залучені кошти банків.

Ба́нківські уго́ди — угоди, які можуть здійснювати (як і банківські операції) банки та інші кредитні організації.

Ба́нківсько-страхові́ (офшо́рні) зо́ни — зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів.

II банк`івський

-а, -е:

••

Банкі́вська ку́рка — птах роду диких, або чагарникових, курей.